Шлях родини Стародуб до власного житла

               Родина Стародуб – це молода мама Олена, 12-річна донечка Вікторія та синочки Женя і Костя, 9-ти і 3-х років.

       До початку антитерористичної операції на Сході України родина мешкала у місті Донецьк у власній квартирі зі свіжим ремонтом. Пані Олена мала чудову роботу та стабільний заробіток. Однак, несподівано усе пішло шкреберть. Через загрозу життю сім'я пані Олени змушена була покинути власну оселю. В надії, що скоро усе мине, родина переїхала до рідних у місто Мелітополь. Але так і залишилися там на постійному проживанні.

               Про програму «Доступне житло» Олена Стародуб вперше дізналася від іншої родини внутрішньо переміщених осіб. Після чого одразу ж зібрала пакет документів та у лютому 2018 року стала в чергу на участь у програмі за номером 82. А вже наприкінці 2019 року пані Олена отримала довгоочікуваний дзвінок від Запорізького регіонального управління.

          Спочатку, пані Олена була приголомшена, адже під кінець бюджетного року кандидатам давалося всього лишень 5 робочих днів на збір документів. За її словами, це було непросто, однак, цілком можливо, якщо у вас дійсно є мета отримати власну оселю. Вже невдовзі родина отримала позитивну відповідь на участь у Програмі від Комісії Міністерства розвитку громад та територій України. Після чого – обрали квартиру від надійного забудовника у місті Мелітополь, підписали всі необхідні документи та внесли 50% від вартості житла згідно умов Програми.

               Далі пані Олена розповідає: «… і здавалося б усе, але тут я дізнаюся, що в казну не надійшли державні кошти. Люди перебували в напруженому стані і я у тому числі. Моїм переживанням не було меж. Адже я вклала в цю Програму всі заощадження, що у нас були. Та, Дякувати Богу, все обійшлося, усе вирішилося благополучно. Перед самим святом Нового року ми стали власниками нової просторої квартири.

            Хочу виразити вдячність усім, хто створював Програму «Доступне житло» і, в окремому порядку, хочу сказати величезне дякую спеціалісту Марії Євгенівні, яка була з нами від початку й до кінця у всіх питаннях. Раділа поряд з нами і хвилювалася. Низький уклін Вам за ваше добре відношення до людей!»